З урахуванням розвитку криміногенної ситуації у сфері економіки податковою міліцією здійснено комплекс заходів, спрямованих на боротьбу зі злочинністю у сфері оподаткування, ліквідації тіньової економіки та збільшення надходження коштів до бюджету усіх рівнів і державних цільових фондів. В результаті проведеної роботи в поточному році за актами перевірок, у кримінальних справах та за адміністративними матеріалами стягнуто 3,3 млрд. грн.
Податковою міліцією та за її матеріалами порушено майже 10 тис. кримінальних справ за ухилення від сплати податків та приховування валютної виручки. Розшукано за постановами слідчих та встановлено на запити ДПІ місцезнаходження 24,6 тис. неплатників податків. В Україну з-за кордону повернуто 47 млн. доларів США.
Фінансова злочинність становить велику небезпеку для цивілізованого розвитку кредитно-фінансової системи та економіки країни, утвердження демократичних засад влади і управління. Обернення незаконно отриманого доходу в легальну власність - через схеми "відмивання" - веде до криміналізації світової економіки і суспільства взагалі, підпорядкування економічних важелів та політичної влади злочинним угрупуванням, сприяє поширенню дії останніх у трансдержавному просторі. Тому створення міжнародної системи боротьби з фінансовою злочинністю останнім часом здійснюється все більш активно.
Незалежною міжнародною організацією FATF (заснована в 1989 році за рішенням паризького самміту країн Великої сімки. Членами є 26 країн, у т.ч. найважливіші фінансові центри Європи, Північної Америки й Азії) визначено 15 країн, що потрапили до "чорного списку" і одержали попередження Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСD) про можливість застосування до них захисних заходів, починаючи із 2005 року у випадку, якщо вони не реформують податкові і наглядові системи відповідним чином. Крім республік на екзотичних островах Домініка, Науру в цю категорію також ввійшли Ізраїль, Росія та інші.
У подальшому, якщо цим країнам не вдасться привести власне законодавство і практичну діяльність у відповідність із вимогами світового співтовариства щодо боротьби з відмиванням грошей, передбачається застосування проти них економічних санкцій.
Удосконалення державного регулювання економічних відносин, запобігання їх "тінізації" значною мірою залежить від законодавчого визначення форм та засобів контролю за здійсненням фінансових операцій, створення ефективного механізму протидії легалізації ("відмиванню") незаконно отриманих доходів та встановлення відповідальності за порушення законодавства в зазначеній сфері.
В грудні 1997 року Верховною Радою Україною ратифікована Європейська Конвенція про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, але до цього часу не прийнято відповідного закону та нормативних актів.
В процесі спільної роботи ДПА України і Міністерства юстиції України розроблено декілька законопроектів, прийняття яких Верховною Радою України заповнить законодавчий вакуум в сфері запобігання та протидії легалізації ("відмиванню") доходів, отриманих злочинним шляхом та введення кримінальної відповідальності за такі дії.
На сьогоднішній день основним механізмом запровадження заходів боротьби з відмиванням доходів та виконання взятих Україною міжнародних зобов'язань є Указ Президента України № 813/2000 від 22.06.2000 "Про додаткові заходи щодо посилення боротьби з приховуванням неоподаткованих доходів, а також відмиванням доходів, одержаних незаконним шляхом".
Передбачено такий орган державного контролю як спеціальні підрозділи державної податкової служби, які, відповідно до Указу Президента України, створені та функціонують в складі ГУПМ ДПА України, областях, мм. Києві та Севастополі та ще семи містах України.
Здійснення заходів по боротьбі з відмиванням доходів, одержаних незаконним шляхом та встановлення фактів їх легалізації ("відмивання") полягає у виявленні джерел походження "брудних" коштів, які можуть бути:
Кримінальними - торгівля наркотиками, зброєю, контрабанда, нелегальна еміграція громадян, рекет, хабарництво тощо;
Від тіньової фінансово-господарської діяльності та операцій в кредитно-фінансовій сфері - доходи, отримані внаслідок несплати до бюджету податків та інших обов'язкових платежів, створення та діяльності конвертаційних центрів, проведення розрахунків через офшорні зони, покупки вільно конвертованої валюти під безтоварні операції, неповернення валютної виручки, завищення (заниження) цін при експортно-імпортних операціях, страхової, банківської і іншої діяльності з фінансовими ресурсами.
Вливання таких доходів в легальний господарський та фінансовий обіг здійснюється шляхом придбання нерухомості, благодійної діяльності, вкладами на банківські депозити, внесками до статутних фондів, платежами до фіктивних фірм та інше. У цих схемах беруть участь, в основному, фінансово-кредитні та банківські установи, страхові та інвестиційні компанії, ігровий та шоу-бізнес, туризм, сфера послуг, де суб'єкти підприємницької діяльності приховують від державних контролюючих органів, преси та громадської думки фактичне походження коштів, майна та майнових прав.
Нині підрозділами по боротьбі з відмиванням доходів, одержаних незаконним шляхом ГУПМ ДПА України виявлено майже 350 фактів відмивання "брудних грошей" на суму близько 700 млн. гривень. За цими фактами вже порушено 100 кримінальних справ, слідство за якими ведеться у взаємодії з міжнародними правоохоронними організаціями Інтерпол, ФБР та інших. Так, в жовтні 2000 року за матеріалами управління з боротьби з приховуванням неоподаткованих доходів та відмиванням доходів, одержаних незаконним шляхом порушено кримінальну справу за ст. 148-2 ч.3 КК України по факту приховування неоподаткованих доходів та несплати податків посадовими особами одного з лікеро-горілчаних заводів Вінницької області.
При цьому було виявлено надходження "брудних" коштів у сумі 6,3 млн. грн. з рахунків типу "Лоро" одного з латвійських банків під фіктивні експортні контракти з компаніями Латвії на поставку запасних частин до тракторів підприємствам країн Середньої Азії, Єгипту, Марокко. Насправді, жодне таке підприємство не підтвердило надходження імпорту з України. В результаті цих операцій лікеро-горілчаний завод незаконно одержав бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1,3 млн. грн.
